Новини

15-03-2016

Завдяки ухваленню законопроекту № 4160 українське законодавство стане більш близьким і зрозумілим для іноземних інвесторів, – Н.Ліхачов, радник АО «Спенсер і Кауфманн»

Внести до Цивільного кодексу України необхідні зміни, які нададуть можливість ефективно задіяти механізм управління та прийняття внутрішніх рішень, шляхом укладення акціонерами (учасниками) корпоративних угод пропонується урядовим законопроектом № 4160 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо корпоративних договорів».

Микола Ліхачов, радник АО «Спенсер і Кауфманн», розповів «Юридичній практиці» про переваги пропонованих змін:

«Корпоративні договори між учасниками (акціонерами) товариств з обмеженою відповідальністю (акціонерних товариств) є стандартним інструментом в міжнародному бізнесі. Саме тому українські бізнесмени воліють структурувати свої бізнес холдинги, використовуючи англійські корпоративні структури або ж використовуючи акціонерні (партнерські) угоди з урахуванням англійського права, тому що у Великій Британії даний інститут дійсно працює злагоджено. Це дає можливість акціонерам домовиться на березі, про те, як вони будуть вести свій бізнес і порушення подібного договору будуть тягти за собою відповідальність сторони, що його порушила.

Раніше в нашій країні це питання не було врегульоване, якщо не брати до уваги установчі договори, які були обов’язковими до підписання і реєстрації при інкорпорації товариств на початку двотисячних, які після були і зовсім скасовані. Звичайно акціонери і зараз можуть укладати між собою подібні договори, але їх юридичний статус неоднозначний. У цьому плані законопроект № 4160 є кроком вперед на шляху гармонізації права України з міжнародним і, зокрема, європейським правовим досвідом і повинен знизити кількість потенційних корпоративних суперечок між акціонерами (учасниками) юридичних осіб.

Особливо хотілося б відзначити внесення до Цивільного кодексу Глави 77-1 Опціонний договір і статті 1143-1, яка вводить поняття опціонного договору, чого раніше в українському законодавстві не було в принципі. Опціонний договір – це певного роду зобов’язання продавця опціону (продавець активу, цінних паперів) продати актив покупцеві опціону при настанні описаних в опціонному договорі умов. Цей інструмент широко використовується в міжнародному бізнесі. Його часто використовують для продажу акцій або частки компанії третій особі. Наприклад, в опціонному договорі між акціонером компанії і співробітником компанії може бути передбачено, що такий співробітник після 10 років роботи в компанії отримає право купити частку компанії в 5%. При цьому після настання десятого року, акціонер, що підписав такий договір, вже не може відмовити в такому праві співробітнику, але у співробітника зобов’язання купити цю частку не виникає у нього є право згідно опціонного договору, яким він може скористатися чи ні.

Прийняття цих змін в законодавстві має поліпшити і збільшити кількість бізнес транзакцій в нашій країні, тому що українське законодавство стане більш близьким і зрозумілим для іноземних інвесторів».

Усі новини