Новини

21-04-2016

Транскордонний розшук активів: підсумки бізнес-сніданку від «Спенсер і Кауфманн»

Більше сорока топ-менеджерів банків та підприємств реального сектору економіки зібралися 20 квітня у столичному ресторані Citronelle, аби дізнатись про деякі секрети, алгоритми і навіть готові рішення транскордонного розшуку активів, їх заморозки і повернення.

Таку унікальну можливість представникам бізнесу надало Адвокатське об’єднання «Спенсер і Кауфманн», яке запросило на бізнес-сніданок в якості спікерів міжнародних експертів з розшуку активів з Австрії та Великої  Британії. На цьому наголосив керуючий партнер АО «Спенсер і Кауфманн» Валентин Загарія, який відкрив захід і представив учасникам запрошених експертів:

  • старший керуючий директор однієї з провідних компаній світу з розшуку активів K2 Intelligence Даррен Метьюз, а також директор департаменту розшуку цієї ж компанії Анна Гумовська;
  • партнер провідної австрійської юридичної фірми Dorda Brugger Jordis Флоріан Кремслехнер;
  •  партнер англійського арбітражного та судового бутіку Grosvenor Law Юрій Ботюк.

Про мету і основні етапи транскордонного розшуку активів розповів радник, керівник практики M&A, банківського та фінансового права АО «Спенсер і Кауфманн» Микола Ліхачов.

Він розповів, що шахраї використовують складні схеми для виведення активів та їх приховування.  І якщо не робити своєчасних кроків на ранніх стадіях розшуку, то шанси повернення активів, навіть якщо вдасться відстежити потоки, будуть вельми примарними. Однак, лише власних зусиль, на думку М.Ліхачова, буде явно недостатньо. Оскільки активи, як правило, розподілені по цілому ряду країн, необхідна тісна співпраця з місцевими фахівцями, які зможуть точно ідентифікувати конкретне майно і його власників.

Кілька успішних історій з власної практики розповіли Даррен Метьюз та Анна Гумовська. Так, в рамках однієї з гучних справ, коли шахрай вивів близько $ 65 млрд (що було встановлено судом), за допомогою спеціального програмного забезпечення були проаналізовані тисячі файлів з документацією, зокрема, білінгова інформація оператора зв’язку про телефонні дзвінки головного підозрюваного. Час і тривалість телефонних розмов були співставлені з відомостями про час, коли відбувалися сумнівні трансакції. Завдяки цьому вдалося довести ланцюжок вигодонабувачів і, в кінцевому підсумку, повернути $ 10 млрд.

Про важливість правильного обрання юрисдикції у процесі розшуку, заморозки та повернення активів розповів Флоріан Кремслехнер. У кейсі, про який він розповів присутнім, австрійський банк на підставі електронного листа клієнта з РФ перерахував кошти естонському банку. Втім, з часом з’ясувалося, що вказівка з усіма достатніми для транзакції даними надійшла з іншої електронної адреси, яка була майже ідентичною справжній.

Розслідуванням шахрайства зайнялися правоохоронні органи Австрії та Естонії. Втім поверненням грошей опікувалися у Dorda Brugger Jordis. Вони з’ясували, що наступні транзакції (які здійснювалися через офшорні компанії) зачіпають кілька юрисдикцій. Проаналізувавши перспективи судового розгляду, експерти вирішили зупинитися на британській юрисдикції (де знаходився «якірний» відповідач) і залучити англійських баристерів. За словами пана Кремслехнера, це було правильне рішення, адже Лондонський королівський суд у кінцевому рахунку видав наказ, яким зобов’язав естонський банк повернути кошти на рахунок.

Про переваги використання британської юрисдикції для розкриття інформації про боржників і арешту активів по всьому світу розповідав Юрій Ботюк. Зокрема, він назвав умови для успішної заморозки активів у англійському суді, зауваживши, що такий захід не дає можливості розпоряджатися коштами, втім гарантує їх повернення у разі виграшу у справі.